Ненасильницький підхід у навчанні та вихованні: прості поради
Ненасильницьке спілкування – навичка, без якої у школі
просто не обійтися. Причому важливо не тільки, щоби вчителі активно її
застосовували, але й школярі розумілися на цьому методі та згадували про нього
під час конфліктних ситуацій та непорозумінь.
Що більше ми повторюємо інформацію, то краще запам’ятовуємо.
Так само і з концепцією ненасильницького спілкування. Недостатньо розповісти
про неї один раз та сподіватися, що діти і колеги все зрозуміли та запам’ятали.
Потрібно періодично повертатися до цієї теми й закріплювати пройдене
тематичними активностями і вправами. І тоді результат перевершить навійть
найсміливіші сподівання!
Установки, без яких не обійтися
Як комунікувати, застосовуючи ненасильницьке спілкування?
Про це ми детально говорили у статті «Ключ до взаєморозуміння: ненасильницьке спілкування»: Маршал
Розенберг вивів цю методику, посилаючися на декілька важливих принципів. Якщо
ви поділяєте їх, практикуєте в освітньому процесі та вчите їм школярів, то
будьте певні: ваш шкільний колектив швидко звикне до ненасильницького
спілкування.
Без чого неможливо застосовувати ненасильницьке спілкування?
Необхідно слідувати наступним принципам:
Цінності
Цінність можна визначити як «віру, на
основі якої діє людина». Цінності подібні до установок і переконань у тому, що
вони мають когнітивну, емоційну та поведінкову частини. Але дослідники
припускають, що цінності є більш міцними та довготривалими, ніж переконання чи
погляди.
Вважається, що існують два різних типи цінностей: першими є бажані способи дій або поведінки (наприклад, чесний, відповідальний, люблячий). Інші категорії цінностей стосуються бажаних станів (наприклад, здоров’я, свобода, безпека). Деякі з нас віддають перевагу одному типу цінностей перед іншим. Але всі ми маємо обидва ці типи цінностей, які певною мірою керують нашим життям.
Психологічні проблеми - це не соромно. Кожен з нас стикається з ними протягом життя, особливо в такі складні часи як пандемія #COVID19.




МИ ВТРАЧАЄМО СИЛИ, КОЛИ:
• говоримо «так» тоді, коли хотілося сказати «ні»,
• посміхаємося, замість того, щоб заплакати,
• не відпочиваємо,
• умовляємо себе потерпіти ще трохи, замість того, щоб зрозуміти
«Заради якої світлої мети я зараз це терплю?»
• Ображаємося замість того, щоб попросити людину про те, що нам
потрібно,
• займаємося не своєю справою,
• людина нецікава, а ми з якихось придуманих причин продовжуємо з нею
спілкуватися,
• люди поряд з нами більшу частину часу говорять про негатив,
• говоримо багато про політику, тарифи, пробки на дорогах, і т.д.
• пліткуємо,
• багато та емоційно розповідаємо про те, як живуть інші,
• працюємо на нецікавій, набридлій роботі,
• боїмося,
• чекаємо, що хтось прийде (Дід Мороз, принц, олігарх Леопольд) і життя
зміниться,
• лаємо себе, вважаємо себе негідними, невмілими, невдалими,
Ми набираємося сили, коли:
• Знайомимося з новими людьми,
• Отримуємо нові знання,
• Подорожуємо,
• Подолаємо свої страхи,
• Пробуємо щось нове,
• Гуляємо (не плутайте з «біжимо на роботу» або йдемо в магазин, а саме
гуляємо без жодної певної мети),
• Займаємось творчістю,
• Спілкуємось із приємними людьми,
• Спілкуємося з людьми, які нас підтримують та вірять у нас,
Займаємося своїм тілом (підійдуть будь-які тілесні практики, лазня,
басейн),
• Звільняємо фізичний простір (згадайте, як по-іншому ви почуваєтеся у
відремонтованій кімнаті),
• Звільняємо емоційний простір (згадайте, як ви по-іншому почуваєтеся,
коли вдалося відпустити людину)
• Говоримо «ні», коли хочеться сказати «ні» і говоримо «так», коли
хочеться сказати «так»,
• Починаємо робити те, що хочеться.
Джерело: Психология
И Психотерапия https://invite.viber.com/?g2=AQA5G7Jblbg9nktL5SuKD9wnxIKdnn3nZGoetN7JGY1ULbZR3CMtcpxgNS4ZnFhj